Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
укріплюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
укріплюватися — [укр’і/пл уватиес а] л уйус а, л уйеіс :а, л уйеіц :а, л уйуц :а … Орфоепічний словник української мови
укріпитися — див. укріплюватися … Український тлумачний словник
укріплятися — див. укріплюватися … Український тлумачний словник
зачіплюватися — ююся, юєшся і зачіпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., зачепи/тися, чеплю/ся, че/пишся, док. 1) Натикаючись на що небудь колюче, гостре і т. ін., настромлюватися, чіплятися. || Заходити одне за одне (про деталі в механізмах і т. ін.). ||… … Український тлумачний словник
поукріплюватися — юємося, юєтеся і поукріпля/тися, я/ємося, я/єтеся, док. Укріпитися (про все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
зміцнюватися — ююся, юєшся і рідко зміцня/тися, я/юся, я/єшся, недок., зміцни/тися, ню/ся, ни/шся, док. 1) тільки 3 ос. Ставати міцнішим, стійкішим; укріплюватися. || перен. Ставати надійнішим, більш сталим, постійним. 2) Загартовуватися, ставати стійкішим,… … Український тлумачний словник
консолідуватися — у/ється, недок. і док., книжн. Зміцнюватися, укріплюватися; об єднуватися, згуртовуватися … Український тлумачний словник
стверджуватися — уюся, уєшся, недок., стве/рдитися, джуся, дишся, док. 1) Остаточно встановлюватися, усталюватися, непохитно укріплятися. || перев. док. Упевнитися, укріпитися в якому небудь рішенні, думці і т. ін. 2) Виявлятися істинним, достовірним, правильним … Український тлумачний словник
